Якщо запитати у анестезіолога, що найчастіше питають пацієнти, котрі готуються до хірургічних втручань?
То більшість анестезіологів відповість:
– А чи не прокинусь, я під час операції?
У відповідь звучить досить довгий монолог анестезіолога, зазвичай з уже відшліфованих та завчених фраз і зворотів про: високоякісні ліки, чіткий розрахунок доз, моніторинг тиску, пульсу, дихання насичення крові киснем, вимірювання температури тіла та ВІS-моніторинг. А ще про те, що в інтернеті написано 80% недостовірної та молонаукової нісенітниці і фільм «Наркоз» ми теж дивились.
А як Вам варіант, взагалі не спати під час хірургічного втручання?
За останній час медична наука в загалом і анестезіологія зокрема, зробили великий крок у розуміння природи болю його лікування та профілактику. На сьогоднішній день рутинним стало використання спінальної та епідуральної, провідникової та регіонарної анестезії, котрі дозволяють провести адекватне знеболення пацієнта при цьому залишивши його в стані свідомості.
Але всі ці види знеболення не підходять для хірургічних втручань на структурах головного мозку, особливо коли вони проводиться в безпосередні близькості до функціонально значимих зон.
Тут нам на допомогу приходить методика wake-up анестезії, що, по своїй суті, являється комбінацією провідникової, місцевої анестезії та довенного знеболення. При цьому, на етапах хірургічного втручання котрі повязані з можливими больовими відчуттями пацієнт комфортно «спить», а на момент безпосереднього видалення пухлини – «прокидається», при цьому у нього відсутні будь які неприємні відчуття.
Застосування даного виду знеболення дозволяє збільшити радикалізацію хірургічного втручання з максимальним збереженням функціональності та зменшенням інвалідизації пацієнтів.
Методика wake-up анестезії у лікарні «Феофанія» широко застосовується при імплантації DBS-систем (при хворобі Паркінсона та дистоніях), а також для видалення пухлин, що розміщуються в безпосередній близькості до функціонально значимих зон.