Лікарня Феофанія розвиває напрямок трансплантології.
- Юридичні аспекти трансплант-координації.
- Отримання згоди на донорство.
- Досвід роботи трансплант-координаційних служб.
Мета:
Навчити лікарів лікарні Феофанія поняттям трансплант-координаційної служби. Розповісти про методологію констатації смерті мозку. Опрацювати алгоритм спілкування з родичами донора.
Спікери:
Ігор Писаренко — Трансплант-координатор КНП МЛЕтаШМД, м. Запоріжжя, президент асоціації трансплант-координаторів України.
Михайло Загрийчук — Керівник центру трансплантації органів, хірургії печінки та підшлункової залози Київської обласної клінічної лікарні, член асоціації трансплант-координаторів України.
Юлія Хомут — Київська міська клінічна лікарня №1, Трансплант-координатор, член асоціації трансплант-координаторів України.
Наталя Матолинець — завідувач відділення анестезіології та інтенсивної терапії Клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, м. Львів, член асоціації трансплант-координаторів України.
Програма:
Модератори: М. С. Загрийчук, І.В. Писаренко, Ю.Ю. Хомут, К.А. Хижняк, М. М. Поляков
20.07.21:
1. Вітання
2. Діагностика смерті мозку: історія, патофізіологія. Важке пошкодження головного мозку.
3. Ініціація діагностики смерті мозку. Шкала ком Глазго.
4. Роз’єднувальний тест. Переваги та недоліки.
5. Виділена відповідальна особа.
6. Документування діагностики смерті мозку.
7. Досвід діагностики смерті мозку в КОКЛ – М. С. Загрийчук.
8. Досвід діагностики смерті мозку в ЛШМД м. Запоріжжя – І. В. Писаренко.
9. Досвід діагностики смерті мозку в КЛ№1 – Ю. Ю. Хомут.
10. Досвід діагностики смерті мозку в Львівській ЛШМД – Н.В. Матолинець (Zoom).
11. Відмінності наказів №821 та №2559.
12. Раціональний варіант діагностики смерті мозку – наказ №2559.
13. Ідеальний алгоритм діагностики смерті мозку.
14. Проблеми припинення інтенсивної терапії після діагностики смерті мозку.
15. Дискусія.
21.07.21:
1. Загальна схема трансплантації посмертних органів.
2. Презумпції, формування менталитету.
3. Роль і місце трансплант-координаторів.
4. Бесіда з сім’єю донора.
5. Розподіл донорських органів, робота з ЄДИСТ.
6. Підсумки конференції та подальші рекомендації