Міома матки

Міома матки (лейоміома, фіброміома) – доброякісна пухлина, що походить з гладком’язових клітин тіла матки – одна з найпоширеніших доброякісних пухлин жіночої статевої сфери, яка виникає у 2-40% жінок репродуктивного віку.

Які види міоми бувають

Лікарі центру жіночого здоров’я лікарні Феофанія проводять лікування таких видів:

  • Підчеревинна (субсерозна) – зростання міоматозного вузла під серозну оболонку матки в бік черевної порожнини (внутрішньочеревне розташування, внутрішньозв’язкове розташування).
  • Підслизова (субмукозна) – зростання міоматозного вузла під слизову оболонку матки в сторони порожнини органу (в порожнині матки, що народжується, народилася).
  • Внутрішньостінкова (інтерстиціальна) – зростання вузла в товщі м’язового шару матки (в тілі матки, в шийці матки).

Скарги, які турбують пацієнтів з міомами

У більшості жінок міома матки має безсимптомний перебіг, проте 20-30% пацієнток відмічають скарги, які є клінічними проявами ускладнень міоми:

  • тазовий біль, тяжкість внизу живота;
  • при виникненні таких ускладнень, як некроз вузла, перекрут ніжки вузла, може розвинутися картина «гострого живота»;
  • збільшення частоти сечовипускання;
  • інші симптоми здавлення суміжних органів вузлом міоми, який росте, тромбозами судин пухлини, набряком, некрозом пухлини;
  • при субсерозній локалізації міом залежно від їх розташування можуть виникати порушення функцій суміжних органів (сечового міхура, сечоводів, прямої кишки);
  • маткові кровотечі – одне з найбільш частих ускладнень. Кровотечі призводять до розвитку анемії.

Діагностика при міомі матки

В лікарні Феофанія застосовуються наступні види діагностики:

  • Ультразвукова діагностика (УЗД) є методом первинної діагностики міоми матки, динамічного спостереження за розвитком пухлинного процесу, відбору пацієнток і оцінки ефективності різних видів (консервативне та/або хірургічне) лікувального впливу. Ультразвукове дослідження органів малого тазу вагінальним і абдомінальним датчиками визначає: розміри, кількість, локалізація, структура вузлів, наявність супутньої патології.
  •  Магнітно-резонансну томографію (МРТ) рекомендується використовувати при необхідності диференціювати підслизову локалізацію міоматозного вузла від вузлової форми аденоміозу, особливо з деформацією порожнини матки.
  • Застосування комп’ютерної томографії (КТ), особливо при застосуванні контрастування, дозволяє визначати стан і взаємовідношення органів малого тазу, кісткових структур і судин, впроваджувати в гінекологію методи інтервенційної радіології.
  • Гістероскопія проводиться для виявлення підслизових міоматозних вузлів і патології ендометрія.
  • Діагностична лапароскопія проводиться при необхідності диференціальної діагностики.

Лікування

В залежності від стану пацієнтки, перебігу захворювання, супутніх захворювань в лікарні Феофанія використовують такі підходи до лікування міоми матки.

  1. Медикаментозне лікування. Показання до консервативної терапії міоми матки:
  2. Бажання хворої зберегти репродуктивну функцію.
  3. Клінічно малосимптомний перебіг захворювання.
  4. Міома матки, яка не перевищує розмірів 12 тижнів вагітності.
  5. Міома, що супроводжується екстрагенітальними захворюваннями з високим анестезіологічним і хірургічним ризиком.
  6. Консервативне лікування як підготовчий етап до операції або як реабілітаційна терапія в післяопераційному періоді після консервативної міомектомії.

Хірургічне лікування. Хірургічне лікування міоми матки рекомендується при:

  • рясних менструальних кровотечах, що призводять до виникнення анемії; хронічного тазового болю, значно знижує якість життя;
  • порушення нормального функціонування сусідніх з маткою внутрішніх органів (пряма кишка, сечовий міхур, сечоводи);
  • великому розмірі пухлини (більше 12 тижнів вагітної матки);
  • швидкому рості пухлини (збільшення більш ніж на 4 тижні вагітності протягом 1 року);
  • зростанні пухлини в постменопаузі;
  • підслизовому розташуванні вузла міоми; межсвязочном і низькому (шеечной і перешеечное) розташуванні вузлів міоми;
  • порушення репродуктивної функції;
  • безпліддя при відсутності інших причин.

Особливості хірургічного лікування та рекомендації лікарів центру жіночого здоров’я:

Органозберігаючу операцію – міомектомію рекомендується проводити жінкам молодого віку, а також тим, хто бажає зберегти матку та репродуктивну функцію.

Видаляти підслизові міоматозні вузли, рекомендується гістероскопічно з допомогою моно – або біполярного резектоскопа або внутрішньоматкового морцеллятора.

Лапароскопічну міомектомію рекомендується проводити пацієнтам з поодинокими міоматозними вузлами субсерозної та інтерстиціальної локалізації.

Проведення міомектомії вагінальним доступом рекомендується у всіх випадках народжених підслизових пухлин.

Піхвовий доступ для гістеректомії характерний меншою тривалістю, крововтратою і частоту інтра – і післяопераційних ускладнень. Для використання цього доступу необхідний ряд умов: достатня ємність піхви і рухливість матки, невеликий розмір і маса пухлини, відсутність вираженого спайкового процесу в порожнині тазу і необхідності поєднаних операцій на придатках матки та/або органах черевної порожнини.

Лапароскопічну гістеректомію рекомендується проводити при відсутності умов для виконання піхвової гістеректомії.

Лапаротомічна гістеректомія, яка не має будь-яких переваг в порівнянні з лапароскопічним і вагінальним аналогом, необхідна хворих з пухлинами великих розмірів.

Емболізацію маткових артерій (ЕМА) рекомендується виконувати в якості альтернативи хірургічному лікуванню у пацієнтів з високим операційним ризиком. ЕМА є мініінвазивним ендоваскулярним втручанням, що проводяться під місцевою анестезією, з коротким терміном госпіталізації, ефективним методом, що призводить до зменшення або зникнення симптомів міоми матки, збереження репродуктивної функції жінки.

HIFU абляція міоматозних вузлів – це найсучасніше органозберігаюче, повністю неінвазивне (без розрізів і рубців на шкірі) і нешкідливе лікування в сучасній гінекології міоми матки. Процедура не вимагає повної анестезії, не існує небезпеки від крововтрати і ризику від інфекці зведений до мінімуму.

Необхідно підкреслити, що регулярне обстеження пацієнтів та своєчасне виявлення захворювання дозволить провести органозберігаючу операцію та забезпечити профілактику ускладнень.

  • Share this post

Previous Article День боротьби з інсультом
Next Article День радіолога

Comments

Leave a Comment

© Клінічна лікарня "Феофанія" ДУС
Використання матеріалів (логотипів, фотографій, статей) - заборонено правовласником. тел. 380442994910