Опущення і випадіння внутрішніх статевих органів (пролапс тазових органів) це захворювання, що об’єднує групу порушень зв’язкового апарату матки і піхви, що призводять до опущення і випадіння внутрішніх статевих органів, що виявляється зміщенням геніталій до вагінального входу або випадінням за його межі.
При цій патології м’язи та зв’язки втрачають здатність підтримувати внутрішні статеві органи та сечовий міхур у нормальному положенні.
“З віком тонус м’язів передньої черевної стінки і тазового дна знижується, зв’язковий апарат матки та її придатків розтягується, а внутрішньочеревний тиск збільшується. На тлі таких змін порушується нормальне розташування внутрішніх органів, що проявляється у вигляді опущення стінок піхви і матки”, – Гончаренко Вадим Миколайович.
Хто хворіє на такі захворювання:
За даними досліджень закордонних авторів, опущення і випадіння внутрішніх статевих органів спостерігається у 17 – 32% жінок, а у жінок старше 50 років частота пролапсу зростає до 50%. Серед жінок похилого та старечого віку частота пролапсу геніталій зростає до 60-70% і, як правило, поєднується з різними урогенітальними порушеннями, зростаючими до 80% в постменопаузі на тлі естрогенного дефіциту.
Причини:
На виникнення даної патології впливає безліч факторів, які сприяють зниженню тонусу м’язів та зв’язків тазового дна.
- Травматичні пологи;
- Ушкодження пологових шляхів (розриви промежини);
- Великий плід;
- Епізіотомія або перінеотомія;
- Накладення акушерських щипців;
- Ручне відділення і виділення лікарем посліду.
Класифікація пролапсу тазових органів (І.Ф. Славянського) :
- І ступеню – опущення матки чи її шийки – шийка матки опущена до рівня входу в піхву
- ІІ ступеню – часткове випадіння матки чи її шийки – шийка матки при натужуванні виступає за межі статевої щілини
- ІІІ ступеню – неповне випадіння матки – поза статевою щілиною знаходиться не тільки шийка матки, але і частина тіла матки
- ІV ступеню – повне випадіння матки – поза статевою щілиною (між стінками піхви, які випали) знаходиться вся матка.
Симптоми:
Зазвичай опущення піхви починається з її передньої стінки. Це пов’язано з тим, що остання прикріплюється до сечостатевої діафрагми, м’язи якої набагато слабкіші від діафрагми таза. На тлі розриву промежини передня стінка піхви втрачає свою опору, опускається вниз і тягне за собою стінку сечового міхура. Так утворюється цистоцеле.
- Стінка піхви захоплює за собою шийку матки. Зв’язковий апарат поступово слабшає, і пізніше розвивається неповне або повне випадання матки.
- Опущення задньої стінки піхви часто супроводжується опущенням передньої стінки прямої кишки. Грижового випинання, яке при цьому утворюється, називається ректоцеле.
- Більшість жінок скаржиться на часте хворобливе сечовипускання, а також на нетримання сечі при напрузі. Їх турбують тягнучі болі, які виникають внизу живота, в області попереку і крижів.
- Характерне відчуття присутності всередині піхви «чужорідного тіла». Опущення задньої стінки піхви супроводжується запорами. При чханні і кашлі часто буває нетримання сечі і газів.
- Опущення стінок піхви і матки приводить до порушень місцевого кровообігу в малому тазу. Виникає застій венозної крові, що обумовлює хронічний тазовий біль.
- Стінки піхви через опущення стають сухими і набряклими, в них з’являються тріщини. Часто додається інфекція сечостатевих шляхів.
Лікувальна тактика випадіння в залежності від виду пролапса та його ступеня:
- Лікувальна фізкультура — дуже важливий компонент терапії. Для зміцнення м’язово-зв’язкового апарату тазового дна і черевного преса будуть корисні наступні вправи при опущенні стінок піхви:
- Піднімання ніг під прямим кутом до тулуба;
- Ходьба з напівприсідання;
- Підняття таза в поєднанні з розведенням і зведенням колін;
- Скорочення і розслаблення м’язів промежини (вправи Кегеля);
- Підняття ніг вертикально лежачи;
- Кругові рухи тулуба у вертикальному положенні.
- Песарії (маткові кільця) застосовуються при опущенні піхви і матки дуже рідко. Їх використовують тільки в тих випадках, коли у жінки є протипоказання до оперативного лікування.
- Хірургічне лікування.
При виборі методу операції лікар обов’язково враховує вік жінки, стан її здоров’я, ступінь опущення піхви і матки, наявність цистоцеле і ректоцеле, а також можливість настання вагітності в подальшому.
При опущенні вагінальних стінок застосовують методику, яка називається пластикою. Остання поділяється на:
- Кольпоррафія (висічення зайвих тканин та їх подальше зшивання);
- Кольпоперінеоррафію (підтягування м’язів промежини у поєднанні з ушиванням задньої піхвової стінки).
- Лазерний фракційний ліфтинг стінок піхви.
Проблеми, що вирішує процедура вагінального лазерного ліфтингу.
- сухість і атрофія слизової оболонки (можливі симптоми атрофічного вульвовагініту);
- зниження м’язового тонусу статевих органів;
- гіперпігментація: крауроз вульви;
- зниження сексуальної чутливості та зниження лібідо;
- дискомфорт або хворобливі відчуття в момент близькості;
- синдром релаксації піхви, синдром «великої піхви» (часто спостерігається після природних пологів);
- різні форми нетримання сечі (при чханні, кашлі, фізичному навантаженні);
- опущення сечового міхура, прямої кишки легкого та середнього ступеня;
- вікові зміни зовнішніх статевих органів: гіпотрофія великих статевих губ, гіпертрофія малих статевих губ, ліподистрофія лобкової зони, гіперпігментація вульви-перианальної зони.
Переваги лазерного вагінального іфтінгу:
- не потребує хірургічного втручання
- безпечно і безболісно, все що ви можете відчути це легеньке поколювання у місцях безпосереднього впливу лазера;
- не потрібно лягати в стаціонар, вся процедура займе не більше 15 хвилин;
- немає необхідності приймати додаткові медикаментозні препарати;
- лазерна гінекологія не лише усуває естетичну складову проблеми, але і вирішує багато фізіологічних проблем, таких як, наприклад, нетримання сечі після пологів;
- спеціальної підготовки для проходження процедури не потрібно.