 |
Завідувач Центру лікування аритмій, лікар-аритмолог, лікар-кардіохірург вищої категорії, кандидат медичних наук |
Аритмологія – новий напрямок допомоги в кардіології. Експертне обладнання та наші досвідчені лікарі забезпечують діагностику та лікування аритмій будь-якої складності.
Звертайтесь до Центру лікування аритмій. Більше інформації про напрямок аритмології – на сторінці Центру аритмології лікарні Феофанія.
Фібриляція передсердь – одна з найскладніших та найрозповсюдженіших аритмологічних патологій. Для лікарів її складність обумовлена постійним прогресуванням аритмії та підбором індивідуального лікування до кожного окремого пацієнта. Для пацієнта – тим, що це потенційно небезпечна патологія з ризиком інсульту, зниженням скоротливої функції серця та втратою якості життя. Різноманітність форм та, відповідно, методів лікування часто заважають пацієнтам усвідомити проблему та вчасно звернутися до спеціалістів з приводу проведення катетерної абляції фібриляції передсердь. На даний момент відомі фактори ризику, які спричиняють виникнення аритмії та прискорюють її прогресування. Разом з тим, немає однозначної та простої відповіді на питання, чому в однієї людини аритмія виникає, а у іншої – ні.
Катетерна абляція фібриляції передсердь
У спрощеному вигляді форма фібриляції передсердь може бути пароксизмальною, персистуючою та постійною, що часто відображає етапи прогресування аритмії.
Пароксизмальна форма – напад аритмії проходить самостійно, або за допомогою препаратів протягом семи днів від початку. Персистуюча форма – напади тривалі, більше семи днів, але його можна зупинити ліками (фармакологічна кардіоверсія), або відновити електричною кардіоверсією. Постійна форма – аритмія триває постійно і відновлення правильного ритму неможливе або ризиковане.
Аритмія ділиться на форми тому, що в основі кожної з них лежать різні патологічні зміни в серцевому м’язі. Так, при пароксизмальній формі фібриляції передсердь зазнає ураження міокард біля легеневих вен (вени, що несуть кров з легень і впадають в ліве передсердя). Це самий початок захворювання і найсприятливіший період для того, щоб розглянути можливість проведення радіочастотної абляції.
При персистуючій формі вражається вже більше міокарда: навколо легеневих вен та ділянки віддалені від них. При постійній формі весь міокард лівого передсердя уражений. Слід пам’ятати, що форми – це стадії одного захворювання які відображають постійне прогресування патологічних змін в міокарді.
Кожній формі фібриляції передсердь відповідає своє оптимальне лікування, яке призначає лікар-аритмолог. При пароксизмальній формі дуже ефективним методом є інтервенційне лікування – радіочастотна катетерна абляція (ізоліція легеневих вен). Катетерна абляція для попередження нападів фібриляції передсердь зарекомендувала свою ефективність та безпечність. Якщо лікування проводиться в експертних центрах, за умови дотримання технології та методології її виконання. Катетерна абляція при фібриляції передсердь часто являється беззаперечною альтернативою антиаритмічним препаратам, маючи на меті утримання правильного (синусового) ритму та зменшення симптомів.
Суть її – відокремити (ізолювати) змінений хворий міокард легеневих вен від здорового міокарда передсердь. При цьому мова іде про електричну ізоляцію, анатомічна структура вен не пошкоджується.
Ефективність ізоляції легеневих вен при пароксизмальній формі становить біля 70%. Не 100 % – через те, що захворювання прогресує і мікроскопічних змін вже міг зазнати міокард поза легеневими венами. При персистуючій формі фібриляції передсердь часто теж доцільно проводити ізоляцію легеневих вен та додаткову абляцію «проблемних» зон, але ефективність процедури знижується – до 50 % успіху першої процедури. Пов’язане це так само із мікроскопічними змінами в ділянках, що для лікарів під час абляції виглядають «здоровими». При постійній формі хірургічне лікування недоцільне – патологічним процесом охоплене все передсердя і немає можливості радіочастотно відокремити «здорові» та «хворі» ділянки.
Точно встановити форму аритмії можна тільки в експертному центрі, оскільки до уваги береться не тільки історія аритмії, але і історія попереднього її лікування і індивідуальної відповіді на це лікування.