Пошук Мапа сайту Зв'язок Вхід
Мова
   
Головна / Підрозділи клініки / Лікувальні / Відділення інтенсивної терапії (еферентне)

Відділення інтенсивної терапії (еферентне)

Відділення інтенсивної терапії (еферентне)

 
 (Презентація)

Відділення знаходиться

в корпусі №3, поверх 1.

Контакти - dializ@feofaniya.org

Телефон відділення - (044) 259-60-54.

Завідувач відділення - Стельмащук Володимир Петрович,

лікар-анестезіолог

вищої  категорії.

Старша медична сестра - Погребна Оксана Олександрівна,

вищої категорії.

Відділення створено в 2009 р.


Стаціонарне лікування

У відділенні надається стаціонарна допомога пацієнтам з наступною патологією:  

  • Гостра ниркова недостатность, що виникла внаслідок отруєння, побічної дії ліків,  запальних процесів або інших причин.
  • Хронічна ниркова недостатність, що має швидке прогресування і потребує підготовки до початку замісної ниркової терапії.
  • Гостра печінкова недостатность, що виникла внаслідок отруєння, побічної дії ліків, запальних процесів або інших причин.
  • Гепатит С з переходом в цироз, що має прояви печінкової недостатності.
  • Цироз печінки з проявами асциту, печінкової енцефалопатії.
  • Алкогольна хвороба печінки
  • Жировий гепатоз
  • Гострі отруєння.
  • Синдром ендогенної інтоксикації, що розвинувся внаслідок хірургічної чи терапевтичної патології.
  • Важкі форми бронхіальної астми, міастенії, гострої та хронічної демієлінізуючої полінейропатії, розсіяного склерозу, що потребують застосування методик каскадної плазмафільтрації, плазмаферезу та гемосорбції і передбачають стаціонарне перебування.
  • Ракова інтоксикація
  • Сепсис
  • Поліорганна недостатність

Надання допомоги при вищезазначених станах полягає в проведенні інтенсивної медикаментозної дезінтоксикаційної, органопротекторної та коригуючої терапії. При потребі застосовуються методики екстракорпоральної гемокорекції (очистки крові).

!!! У відділення не госпіталізуються хворі: 

  • В стані алкогольного, психотропного або наркотичного збудження, що мають прояви агресії.
  • З незкоригованою хірургічною патологією
  • З термінальною стадією невиліковного захворювання
  • З відкритою формою туберкульозу

Амбулаторні процедури

проведення процедур екстракорпоральної гемокорекції (очистки крові):

Мембранно-центрифужний плазмаферез

Мембранний плазмаферез

Центрифужний плазмаферез

  • Гемосорбція. Про геморобцію.
  • Ліпідний аферез – «Реоферез». Про ліпідний аферез.   !Процедура  проводиться тільки в  КЛ "Феофанія"
  • Каскадна плазмофільтрація – «Реоферез» та «Імуноферез»

 

апарат для визначення в'язкості крові   Визначення в’язкості крові

діагностичний метод визначення інтегрального показника реологічних властивостей крові

          дивитись відео

 

 

 

 

 

Консультації

Консультації надаються  в консультативній поліклініці

за попереднім записом в реєстратурі, тел. (044) 259-69-21

 

Гемодіаліз – метод очищення крові від низько та середньо молекулярних сполук шляхом пропускання крові поза організмом крізь капіляри з напівпроникної мембрани, яка знаходиться в спеціальному пристрої  - діалізаторі. Кров протікаї всередині цих капілярів, а зовні капіляри омиваються спеціальною рідиною, що зветься діалізат, який не містить токсинів, але забирає їх з крові пацієнта. Цей діалізат готується апаратом, що ширше відомий як «Штучна нирка».

Основними показами до проведення гемодіалізу є:

  •  Гостра ниркова недостатність
  • Хронічна ниркова недостатність
  • Гостра печінкова недостатність з олігоанурією
  • Синдромі поліорганної недостатності
  • Отруєння ядами, що гарно діалізуються: спирти, гліколі, наркотичні препарати та де які медикаменти.

Ізольована ультрафільтрація – це метод видалення з організму надлишку рідини, коли власні нирки невзмозі це зробити, навіть при адекватно підібраній терапії сечогінними препаратами. Суть тетода майже аналогічна гемодіалізу, з тією різницею, що при ізольованій ультрафільтрації не використовується діалізуючий розчин. Кров так само проходить крізь капіляри діалізатора з напівпроникної мембрани і рідка частина крові, що зветься ультрафільтрат під дією гідростатичної сили та додаткового розрідження тиску, що чинить апарат «Штучна нирка» видаляється з крові. Цей метод поступається гемодіалізу за єфективністтю видалення уремічних токсинів, бо і не призначений для цього. Його основне завдання – виведення з організму надлишку рідини, коли є генералізовані набряки та такі загрозливі для життя стани, як набряк мозку та набряк легень.

Основними показами до проведення ізольованої ультрафільтрації  є:

  •  Синдром гіпергідратації, рефрактерний до дії діуретиків 

Плазмаферез. Під час захворювання чи отруєння в крові людини виявляються певні компоненти, шкідливі для організма. Вони маєть зовнішне (екзогенне) при отруєннях або внутрішне (ендогенне) при захворюваннях походження. Де які з цих неприродніх для людини речовин (антитіла, антигени, імунні комплекси, продукти розпаду тканин, бактерії та їх токсини, медіатори запалення тощо) міцно фіксуються в тканинах організму, а де які вільно циркулюють в крові. Рідкою частиною крові є плазма (на відміну від клітинної складової крові – еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів тощо). Вилучення частини плазми, а з нею і розчинених в ній токсичних або неприродніх компонентів і є суттю плазмаферезу. Взамін вилученої плазми в організм повертається, як правило, розчин кристалоїду. В де яких випадках заміщення проводиться білковими препаратами, наприклад альбуміном чи свіжозамороженою плазмою. Основна ідея плазмаферезу – заміна рідинного компоненту крові, що містить токсичні або неприродні компоненти на рідинний компонент, який їх не містить. Технологічно існує декілька видів плазмаферезу:

Мембранно-центрифужний плазмаферез

Мембранний плазмаферез

Центрифужний плазмаферез

Всі вони відрізняються за простотою виконання, переносимісттю пацієнтом, клінічною ефективністю. В кожному конкретному випадку лікар приймає рішення про доцільність застосування в конкретного пацієнта саме того чи іншого метода. 

 Метод плазмафереза застосовується при багатьох захворюваннях: 

Хвороби серцево-судинної системи

  • Ураження серця при алергічних реакціях
  • Ревматизм
  • Вірусні міокардити
  • Кардити при захворюваннях сполучної тканини
  • Кардіоміопатії при автоімунних захворюваннях та кризах
  • Дилятаційна кардіоміопатія

     Хвороби органів дихання

  • Бронхіальна астма
  • Гранулематоз Вегенера
  • Фіброзуючий альвеоліт
  • Пневмоніти при системних захворюваннях
  • Гемосидероз
  • Синдром Гудпасчера

Хвороби печінки

  • Автоімунний хронічний активний гепатит
  • Гепато-церебральна енцефалопатія
  • Алкогольна хвороба печінки
  • Токсичні гепатити
  • Медикаментозні гепатити
  • Декомпенсований цироз печінки з вираженим асцитом

 Хвороби ендокринної системи

  • Ускладнення цукрового діабету: ретинопатія, нефропатія, полінейропатія
  • Сенсибілізація до інсуліну
  • Хвороба Адіссона
  • Автоімунний тиреоідит

Хвороби нирок

  • Гломерулонефрит імунокомплексної природи
  • Вовчаковий нефрит
  • Гемолітико-уремічний синдром
  • Синдром Гудпасчера

Дерматологічні автоімунні хвороби

  • Пухирчатка (Пемфігус)
  • Кропив’янка
  • Набряк Квінке
  • Псоріатична артропатія
  • Токсикодермія

Системні хвороби сполучної тканини

  • Системний червоний вовчак
  • Ревматоїдний артрит
  • Системна склеродермія
  • Дерматоміозит

Хвороби ока

  • Ендокринні офтальмопатії
  • Увеїт
  • Діабетична ретинопатія

Алергічні захворювання

  • Поліноз (алергія на пилок рослин)
  • Атопічний дерматит
  • Фізична алергія (теплова, холодова, до сонячних променів)
  • Реакції гіперсенсибілізації

Захворювання нервової системи

  • Алергічний енцефаліт
  • Хронічна запальна демієлінізуюча полірадікулонейропатія
  • Синдром Гієна-Баре
  • Розсіяний склероз
  • Міастенія

Атеросклероз

  • Рефрактерні гіперліпідемії, спадкові гіперхолестеринемії
  • Ішемічна хвороба серця та її ускладнення
  • Дісциркуляторна енцефалопатія

Гострі та хронічні імуноконфліктні стани

  • Кризи та відторгнення трансплантованих органів
  • Гостра ішемія трансплантату
  • Сироваткова імунокомплексна хвороба
  • Ризик невиношування вагітності (резус-конфлікт) 

Системні васкуліти

  • Алергічні васкуліти шкіри
  • Геморагічні васкуліти
  • Вузликовий периартеріїт

Гематологічні хвороби та парапротеїнемії

  • Гіпергамаглобулінемії
  • Кріопротеінемії
  • Множинна мієлома
  • Еритроцитоз

Хвороби судин нижніх кінцівок

  • Облітеруючий ендартеріїт
  • Тромбангіїит

    Ендотоксикози при злоякісних новоутвореннях

    Гнійно-септичні ускладнення в хірургії

  • Сепсис
  • Перитоніт
  • Панкреатит/панкреонекроз

Гемосорбція - є одним з найбільш розповсюджених методів экстракорпоральної детоксикації організму як в зв’язку з високою ефективністю, так і з безпечністю її застосування. Гемосорбція – це метод еферентної терапії, спрямований на видалення з крові токсичних або шкідливих компонентів, які або потрапили в організм, або з’явились в організмі внаслідок певного захворювання. Видалення шкідливих речовин відбуваеться шляхом прямого контакту крові з сорбентом поза організмом (екстракорпорально), який є стерильним, апірогенним та нетоксичним.

Всі гемосорбенти умовно поділяються на 2 класи: специфічні та неспецифічні.

Специфічні сорбенти видаляють з крові лише певні хімічні сполуки, неспецифічні сорбенти видаляють різноманітні за хімічною будовою та фізичними властивостями сполуки.

Найбільш поширеними неспецифічними гемосорбентами є вуглецеві: СКН 1К, СКН 2К, ГСГД тощо. Вони значно знижують концентрацію токсинів та ксенобіотиків, деяких медикаментів (барбітурати, парацетамол, трициклічні антидепресанти), наркотичних речовин (амфетамін), фосфорорганічних та хлорованих вуглеводородів. Гарний ефект детоксикації відбувається при отруєнні грибами. З успіхом гемосорбція використовується при гнійно-септичних станах, печінковій та нирковій недостатності, що протікають з ознаками ендогенної інтоксикації. Вуглецеві сорбенти суттєво не знижують рівнів загального білку та альбуміну, глюкози, електролітів. Одним з негативних впливів вуглецевих сорбентів на організм людини можна вважати незначне пошкодження форменних елементів крові, яке в загальній клінічній картині немає суттєвого значення.

Специфічні гемосорбенти (вуглецеві ДНК-вмісні – ГУДС, антипротеазні – «Гемопротеазсорб» та антиалергічні «Анті IgE гемо») видаляють з крові тількі певні речовини, такі як антитіла, імунні комплекси при деяких автоімунних захворюваннях, активовані серинові протеінази при багатьох хірургічних патологіях (панкреатит, перитоніт, флегмона, сепсис тощо), імуноглобуліни Gта Е при алергічних та IgE опосередкованих станах (бронхіальна астма, псоріаз, псориатичний артрит, кропивянка, набряк Квінке тощо).

Ліпідний аферез – «Реоферез» Процедура унікальна з огляду на те, що дозволяє коригувати ліпідний спектр організму людини в тих його складових, які або частково, або взагалі не коригуються ні дієтою, ні медикаментами, а також коли ні те ні інше неможливо. Результатом є зменшення, а при регулярному проведенні процедури – нормалізація ліпідного спектру та в’язкості крові людини. Пацієнти відчувають покращення загального самопочуття, збільшується резерв фізичного навантаження, зникають приступи стенокардії, шум у вухах (при сенсорній туговухості), зменшується потреба в медикаментах та знижується їх одноразова доза, не виникають повторні інфаркти та інсульти.

!Процедура  проводиться тільки в  КЛ "Феофанія" 

Суть метода ліпідного аферезу (HELP) полягає в перетворенні атерогенних (шкідливих) ліпідів та фібриногену плазми крові (в присутності великої дози гепарину і ацетатного розчину) на нерозчинні комплекси, які вилучаються з плазми крові за допомогою спеціального фільтра. Оскільки в організмі  людини відтворити такі умови неможливо, модифікація плазми крові відбувається поза межами організму, тобто екстракорпорально.

 Показаннями для проведення ліпідного аферезу є усунення LDL– та VLDL-холестерину,ліпопротеїну та фібриногену з плазми. Це необхідно пацієнтам, що страждають від важких ліпометаболічних порушень, які не можна суттєво контролювати дієтами та ліками:

  • Гомозиготна форма спадкової гіперхолестеринемії.
  • Гетерозиготна форма спадкової гіперхолестеринемії чи вторинної гіперхолестеринемії, у випадку коли концентрація LDL-холестерину плазми не може суттєво контролюватися суворими дієтами та ліками, є високий ризик ускладнень артеріосклерозу чи виявлено коронарні захворювання серця.
  • Сильне збільшення концентрації ліпопротеїну (α) в плазмі ( >30 мг/дл) і ризик ускладнень артеріосклерозу високий чи виявлені коронарні захворювання серця. 
  •  Пацієнти з гострою втратою слуху, якщо лікування почалось на протязі щонайбільше 7 днів після першого випадку.
  • Наявність протипоказань до застосування гіполіпідемічних препаратів.
  • Дисліпідемія із значною гіперв`язкістю  > 4,5 sP.
  • Невиношування попередньої вагітності з причини атеросклеротичного ураження судин плаценти на фоні значної гіперхолестеринемії.
  • Виражений коронарний атеросклероз з частими нападами стенокардії.
  • Перенесені гострий інфаркт міокарду або ішемічний інсульт атероемболічного ґенезу в періоді реабілітації.
  • Численні аорто-коронарні шунтування, стентування.
  • Виражений атеросклероз судин кінцівок

Протипоказаннями для проведення  ліпідного аферезу є:

  • Тромбоцитопенічна  пупура.
  • Виразка у шлунково-кишковій зоні.
  • Геморагічний інсульт протягом  останніх 6 місяців.
  • Розлади згортання крові на тлі декомпенсованих хвороб печінки.
  • Гостра серцева недостатність та значний клапанний дефект.
  • Психічні хвороби.
  • Вагітність та годування груддю.
  • Діти та підлітки з масою тіла менше 20 кг.
  • vАлергія на гепарин.

 Наявність штучного водія ритму не є проти показом для процедури

  1. Лабораторні показники, необхідні для визначення доцільності та безпечності проведення ліпідного аферезу:
  2. Ліпопротеін (α)
  3. Ліпопротеіни низької щільності
  4. Ліпопротеіни дуже низької щільності
  5. Ліпопротеіни високої щільності
  6. Тригліцериди
  7. Індекс атерогенності
  8. В’язкість крові
  9. Група крові, резус фактор
  10. Загальний аналіз крові
  11. Загальний аналіз сечі
  12. Коагулограма (INR обов’язково)
  13.  Біохімія крові: загальний білок, альбумін, цукор, електроліти (К, Na, Cl, Ca іонізований), сечовина, креатинін, білірубін та його фракції, АлАТ, АсАТ, ГГТП, лужна фосфатаза, а-амілаза, сечова кислота, СРП

Визначальним показником є Ліпопротеін (а), рівень якого не повинен перевищувати 60 мг/% у людей без факторів ризику серцево-судинних проблем та 30 мг/% у людей з наявністю таких факторів.

 Крім цього показника враховуються:

  • Наявність гіперхолестеринемії у родичів.
  • Наявність в минулому інсультів, інфарктів, не виношуваної вагітності, аорто-коронарні шунтування, встановлені стенти тощо.
  • В’язкість крові (вона визначається також в КЛ «Феофанія» на апараті- віскозиметрі «Брукфільд»)
  • Неможливість прийому або неефективність консервативної гіполіпідемічної терапії.

 

На підставі аналізу вищенаведених факторів Ваш лікар-консультант робить висновок про доцільність та безпечність проведення процедури в конкретному випадку.

З повагою,  завідувач відділення, лікар-анестезіолог вищої категорії,

Стельмащук Володимир Петрович.